Авжеж, топпосадовці і до Руслана Кравченка використовували службове відрядження, щоб виїхати в один кінець. Але настільки філігранно вибудувати собі правову позицію для отримання політичного притулку, ще перебуваючи в кабінеті головного прокурора країни в центрі Києва…
До такого досі чи то не додумувався, чи то не наважувався ніхто.По-перше, тепер коли і якщо Руслан Кравченко отримає підозру від Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, він легко може маніпулювати в суді будь-якої юрисдикції, адже завбачливо напав на НАБУ і САП першим, за кілька годин до перетину кордону підписавши підозруцілому директору НАБУ Семену Кривоносу.
В такий спосіб генеральний прокурор не лише власноруч підписав собі те саме доленосне відрядження, а й завчасно створив передумови для свого подальшого захисту.
Адже тепер Кравченко може сказати, що підозра від антикорупціонерів – це помста за ту підозру, яку підписав він. По-друге, якщо і коли виникне об’єктивна необхідність екстрадиції Кравченка в Україну, зробити це буде вкрай складно. Адже, принаймні станом на зараз, він, схоже, обрав одну з найбезпечніших європейських схованок для українських фігурантів корупційних справ – Австрію.