Восени цього року окупанти почали застосовувати оновлену версію безпілотника, яка отримала низку серйозних технічних змін:
▪️Блок «МОХ» та компас: Оновлена «Герань-4» містить високоточний магнітоіндуктивний сенсор PNI5GA (виробництва США). Він працює в парі з інерційним модулем SADRA, зменшуючи дрейф гіроскопів і підвищуючи точність автономної навігації.
▪️Система «Сусанін»: До супутникової та інерційної навігації додали оптико-електронну кореляційну систему. Вона порівнює зображення з датчика з еталонним у пам’яті комп’ютера, дозволяючи дрону орієнтуватися без стороннього сигналу управління. Аналогічна система використовується на нових БПЛА «Герань-5» версії К5.
▪️Нова бойова частина (КРСН): Кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження призначене для ефективного ураження (перерізання кумулятивним струменем) мостових конструкцій та опор повітряних ЛЕП.
▪️Двигун власного виробництва: На заміну китайському турбореактивному двигуну Telefly прийшов аналог російського виробництва, локалізований в «Алабузі».
Що це означає простими словами:
1. Повна автономія замість зв’язку. Завдяки системі «Сусанін» та навігаційному блоку «МОХ» дрони більше не залежать від постійного сигналу управління чи супутників. Тепер БПЛА може орієнтуватися просто «за картинкою» земної поверхні під собою та летіти до цілі самостійно.
2. Стійкість до українського РЕБОскільки сторонній сигнал управління (наприклад, через mesh-мережі) стає непотрібним, засобам радіоелектронної боротьби набагато складніше збити такий апарат із курсу.
3. Спрощення логістики та виробництваЛокалізація виготовлення двигунів в «Алабузі» означає, що ворог намагається позбутися залежності від китайських постачань і зменшити кількість «вузьких місць» у своєму військовому виробництві. Ворог намагається зробити свої реактивні дрони «розумнішими», стійкішими до РЕБ і масовішими, щоб компенсувати високий відсоток збитків українськими Силами оборони.